Тверезій людині властиво постійно думати, аналізувати, співставляти і робити висновки. Все моє тверезе життя, а це вже більше 20 років, проходило саме так, особливо після того, як я став працювати з 1989 року, за методом Г.Шичка. Цей психолого – педагогічний метод духовного, морального та тілесного самовдосконалення, навчив мене постійному самоаналізу, очистки свідомості від всякої фальші та обману, навіть там, де її здавалося б немає. До того ж, я ще християнин, православна людина, настільки, наскільки розумію, відчуваю, усвідомлюю православ’я. Як людина, яка живе тверезо, глибоко усвідомлюю, наскільки сильною має бути саме віра, щоб дотримуватися відповідного тверезого, здорового способу життя. Багато років мене хвилює питання православ’я та віри, тверезості, моральності, духовності та вживання алкоголю, яке породжує аморальну поведінку та бездуховність. Не помилюсь, якщо скажу, що це питання хвилює всіх православних тверезників.

   Прийшов до висновку, що переважна більшість православних людей ( тобто, хрещених у православній церкві), настільки поєдналися з вживанням алкоголю, що вірять в алкоголь більше ніж у Бога. Не вірите? Судіть самі. Як же ж потрібно в цю наркотичну рідину вірити, щоб бачачи смерть, горе, немислимі власні страждання, або страждання близьких людей, виродження, деградацію від вживання алкоголю і боятися навіть подумати про життя тверезе без алкоголю, а в багатьох випадках, ще й виправдовувати своє пияцтво Святим Письмом, що є мабуть,  найбільшим гріхом. Коронне запитання цих горе - „православних” до тверезих людей: „Ви віруючий?” „Так, я православний віруючий. А Ви?” І після паузи, щоб людина закрила рота, який у неї відкрився від здивування, добавляю: „А-а-а, Ви мабуть православний невіруючий!?”

   Ну чим не секта? Добавте сюди ще цілу армію питущих атеїстів. На сьогоднішній день, страшнішої секти, ніж алкогольна немає в цілому світі. Це  наймасовіша секта, зі своїми молитовними будинками („бари” та ресторани), молитвами (тости), зі своїм богом С2Н5ОН, традиціями, звичаями, книгами, атрибутикою та іншими божествами алкогольної, сурогатної радості. Причому, алкогольна секта розвивається на державному рівні, вся країна як великий „шинок”. Ніхто нікого не захищає від цієї секти, (ну скажімо як від „Білого братства”), а навпаки, всі шлюзи відкриті для С2Н5ОН, в різній концентрації, з символічними назвами, на всіх рівнях, в селах і в містах. Ширяться та множаться ряди алкогольних сектантів за рахунок дітей та молоді. Алкогольний бог править балом.

   Ті, кому це вигідно в політичному та економічному плані, користуючись величезною підтримкою фанатично віруючих алкогольних сектантів, не нехтують нічим, аби тільки затягнути людину до сурогатного, алкогольного раю. Зваблюють до секти в надзвичайно привабливій формі, через усі засоби масової інформації, через відомих, як правило мало питущих, зовні привабливих  людей та міфи про „вишукані” алкогольні розчини з певним вмістом алкогольного „божества” від 2% і до 96% включно. 

   Прийдіть у православну церкву, і там побачите багато „православних” алкогольних сектантів. Ставлять свічки, сповідаються, причащаються, зазвичай вином, а не кров’ю та тілом Христовим, нібито й моляться Богу, а вийшовши із церкви, знову біжать у свою алкогольну секту, влаштовуючи п’яні застілля.

   Аж страшно. Страшно за Віру, за людей, за народ, за Батьківщину.

   Приходиш до керівника чи чиновника, хочеш з ним поговорити про свідому тверезість, а він тебе не розуміє, або коректне уникає розмови. Ми дивуємося, а дивного нічого не має, перед вами алкогольний сектант. Всяка мова, яка ображає його погляди про С2Н5ОН, спричиняє негативну реакцію і в хід ідуть аргументи, які виправдовують вживання алкоголю. Зазвичай це почуття „міри” до випивки. От якби поговорити про боротьбу з алкоголізмом, як наслідком „священної” віри в алкоголь? От тут вони Вас повчатимуть хоч цілий день! Найбільше дістанеться проклятим алкоголікам, які не вміють пити алкогольного божества.

   Алкогольних сектантів запросили на без - алкогольне  весілля – для них це дико. Не танцюють, не співають, не спілкуються на тверезу голову,  от і підливають алкогольну формулу із чайничків, ховаючи припаси під столом, а згодом звинувачують всіх присутніх тверезих природно веселих людей у якомусь там сектантстві. Прийшли посвятити Паску, і ніяк не можуть дочекатися, коли ж прийде батюшка і посвятить харчі в корзині (часто в корзинах стоїть навіть горілка чи вино) – не терпиться скоріше за стіл, де на видному місці пляшка з алкогольною рідиною.

   Вінчатися в православну церкву алкогольні сектанти йдуть з пляшками шампанського (деколи несуть з собою прямо до Храму). На весіллі склянки з наркотичним зіллям, перев’язують червоною стрічкою. Чому не свічки є головним атрибутом, а склянки, (які довгі роки в українців, є символом горя, пияцтва та бідності)? Ще й примовляють: -„А як же ж не пити, ми ж православні”.

   А чого тільки варта склянка горілки та кусень чорного хліба на могилі, залишені „православними” після їх відвідин могили. Або поминки, на яких поминають покійного не молитвою та добрим словом, а ковбасою, котлетою, вином чи горілкою (мовляв випийте, любив покійний випити). Напевно пом’янули б і молитвою, якби покійний любив помолитися Богу.

   Милі мої православні віруючі тверезники. Ми маємо справу із жахливою сектою, знівечених алкогольною програмою „зомбі”. Важко бачити, якщо таким сектантом є проста людина, від якої мало що залежить у суспільстві. Але страшно, коли такими сектантами є керівники та чиновники всіх рангів, учителі, лікарі, працівники культури, психологи, журналісти та всі ті, хто покликаний виховувати, навчати, інформувати, лікувати, ті кому вірять, кого люблять і кому довіряють, кого наслідують. Чи відають вони, що творять і куди людей ведуть за собою, своєю сліпою вірою у чарівну, магічну силу примітивного алкогольного розчину.

   Але шанс у тверезості є. Бог і правда за тверезими людьми, які зуміли пізнати правду: „І пізнаєте правду і правда зробить Вас вільними”. (Євангеліє від Івана 8 : 32)

   Не ображайтеся, коли алкогольні сектанти Вас, природно тверезу православну людину, обізвуть «сектантом». Потрібно тільки пам’ятати, з ким маємо справу і з ким приходиться жити, працювати. Упаси Бог ненавидіти, підозрювати, не розуміти. Це секта. А тверезу віру потрібно нести, розуміючи весь трагізм тих, кому хочеш допомогти. Тільки силою правдивого слова, силою переконання, любові та розуміння можливо порятувати алкогольного сектанта від його секти. Адже віра може бути тільки тверезою, не залежно від віросповідання. Тільки тоді можна буде бачити в православних церквах православних віруючих людей, а не алкогольних сектантів.

   Допоможи нам Боже!