Мудрість народна

 Як батько пропив коня, то син проп’є воза. 

 Куди вино входить, звідти розум виходить.

 Хто п’є, той скоро доп’ється.

 Хто щодня у вині плаває, той колись таки втопиться.

 П’яним нагрішив – тверезим спокутуй.

 П’яна втіха – твереза скруха.

 Поки один із спраги засохне, тисяча від обпою здохне.

 Бог дає душу, а горілка забирає.

 Хто замолоду попиває, той на старість стогне.

 У п’яного язик довгий, а розум короткий.

 Вино – не чай: розум не втрачай.

 От же шкодять п’яні морди, ніби ті татарські орди!

 Ходить п’яний – ходитиме й голий.

 Третє покоління в пивній не буває.

 Крапля спиртного на сімнадцять поколінь знак полишає.

 Випивка коротенька, довга лиш про неї побрехенька.

 Де повна чарка, там не рада, а сварка.

 Було багато “на здоров’я!” та й пішло на безго-лов’я.

 Чоловік за чарку, чарка за чарку, а тоді й за чоловіка.

 Не питимеш – посміховиськом не станеш.

 Вино починається з тостів, а закінчується бійкою.

 Якби три роки не курив, то б коня купив.

 Хоче пропити своє горе, а пропиває зарплату.

 Цигарка висмалює дірку в кишені.

 Хто вино п’є у того батьки плачуть.

 Втопив свій розум у барилі.

 Сатану шукай у пляшці.

 Він стільки випив за здоров’я, що сам помер.

 Був людиною, чарку випив став скотиною.


null
15.03.2009 | 1253 | tverezo.com | Рома
КОМЕНТАРІ (0):
omForm">
avatar